МІСЦЕ КОРОПА В ЕКОСИСТЕМІ ВОДОЙМИ ТА ЙОГО ПРИРОДНА КОРМОВА БАЗА
Всі мешканці ставка пов’язані складними харчовими ланцюгами
Усі мешканці ставка пов’язані між собою складними відносинами й утворюють харчові ланцюги — послідовність організмів (мікроорганізмів, рослин, тварин), у якій кожна попередня ланка є їжею для наступної. Харчові ланцюжки утворюються досить складним шляхом.
Енергія надходить у водойму із сонячним світлом. Мікроорганізми руйнують органічні донні відкладення, тим самим збагачуючи воду мінеральними солями. Розчинені у воді мінеральні солі та органічні сполуки поглинаються фітопланктоном (фітопланктон — це одноклітинні водорості та бактерії, що розвиваються в товщі води). Фітопланктоном харчуються зоопланктон (дрібні ракоподібні, личинки та інші організми, що мешкають у товщі води, які не можуть протистояти течії та переносяться водними масами) та бентос (організми, що населяють дно водойми). Зоопланктоном і бентосом харчуються мирні риби, яких, своєю чергою, поїдають хижі риби. Відмерлі залишки рослинних і живих організмів та їхні органічні виділення осідають на дно, де розкладаються мікроорганізмами. Таким чином біологічний кругообіг завершується. Це лише значно спрощена схема харчової взаємодії живих організмів у ставку — у реальній водоймі вона має значно складніший і розгалуженіший характер. Далі розглянемо, що входить до складу природної їжі коропа і як змінюється характер його харчування протягом року.
Короп живиться донними організмами, але не обмежується ними
Хоча короп і належить до бентофагів (про що свідчить його ротовий апарат, оптимізований природою для харчування з дна, тобто тварин, що харчуються донними організмами — бентосом і детритом (дрібними нерозкладеними частинками рослинних і тваринних організмів, що осіли на дно)), його харчування не обмежується лише донною їжею, що має велике значення для життєдіяльності водойми. Короп живиться в усіх горизонтах води. З її поверхні він підбирає комах, що впали у воду (комарів, мошок, личинок мух, жуків), а також плаваючі рослини та водорості. У товщі води короп підбирає різні живі організми, прикріплені до підводної частини вищих рослин. Значну частину раціону складають молюски (перловиця, беззубка, дрейсена, кулька, горошинка), насіння вищих водних рослин.
Бентосні організми становлять основу харчування коропа
Бентосні організми мешкають у поверхневому шарі ґрунту ставків завтовшки 10–20 см. Вдень вони тримаються на більших глибинах, ніж уночі, взимку — глибше, ніж улітку. Бентосні організми харчуються в основному органічними рештками, що розкладаються, осіли на дні й містяться в мулі. У прісноводних водоймах основна частина бентосу представлена мотилем і малощетинковими черв’яками (олігохетами), такими як трубочник, а також двостулковими та черевоногими молюсками. Видовий склад та кількість бентосу визначаються глибиною водойми, хімічним складом води, температурним режимом та характером дна.
Заросла фауна оселяється на підводних частинах стебел і листя вищих рослин (очерету, рогозу, осоки, рдестів, роголістників тощо). Вона складається з личинок комарів та інших комах, молюсків, губок, мошанок.
Раціон коропа суттєво змінюється залежно від доступності їжі
Кількість різних організмів у водоймі змінюється залежно від конкретних умов, що в ній склалися, а також у міру зміни сезонів року. За твердженням іхтіологів, короп завжди вибирає найдоступнішу їжу. Тому його природний раціон суттєво змінюється протягом року. У водоймах, які часто відвідують рибалки, суттєву частину раціону коропа може становити їжа, яка не є для нього природною в нормальних умовах. У відомій книзі Роба Хьюза та Саймона Кроу «Стратегія лову коропа» автори наводять таблицю, що ілюструє зміну раціону коропа протягом року, отриману вченими на основі досліджень, проведених у трьох великих озерах на південному сході Франції.
У нас у середній смузі картина може бути трохи іншою — зміщеною по місяцях, дещо зміненою щодо пропорцій споживання окремих видів природної їжі. Тим не менш, наведена таблиця цікава тим, що ілюструє чіткий взаємозв’язок між їжею, що споживається коропом, та її доступністю у водоймі.
Так, з червня по серпень від сімдесяти до вісімдесяти п’яти відсотків раціону коропа становили мотиль та дрібні ракоподібні, яких дуже багато у водоймі в цю пору року. Взимку і напровесні, коли чисельність зоопланктону критично знижується, а мотиля стає набагато менше, основу харчування коропа становлять молюски (равлики, черепашки).
Для того, щоб спробувати зрозуміти, яким чином змінюється раціон коропа в середній смузі, необхідно мати уявлення про життєві цикли, місця й умови проживання складових його прісноводних організмів.
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПРІСНОВОДНІ МОЛЮСКИ, ЩО ВХОДЯТЬ В ХАРЧОВИЙ РАЦІОН КОРОПА
Молюски відіграють важливу роль у біоценозі ставка
Роль молюсків у біоценозі ставка дуже велика. Вони харчуються бактеріями, грибками, тканинами водоростей та вищих рослин, а також живих і загиблих тварин. Профільтровуючи через свій зябровий апарат величезну кількість води, молюски змінюють стан води. Разом з тим, виділяючи велику кількість фекалій, черевоногі молюски сприяють замуленню водойми та погіршенню вмісту кисню в придонних шарах води. У процесі побудови раковин молюски змінюють склад води та донних відкладень. Таким чином молюски активно впливають на середовище існування всіх мешканців водойми.
Молюски впадають у заціпеніння в холодну пору року
Місця проживання молюсків у стоячих водоймах визначають ґрунт, глибина, характер рослинності, хімічні та фізичні особливості води. Восени з різким похолоданням води молюски прагнуть піти вглиб водойми, лише небагато черевоногих залишаються в прибережній зоні й після замерзання водойми повзають по внутрішній поверхні льоду. Взимку більшість молюсків, закопавшись у мул, впадають у заціпеніння і залишаються в такому стані до весни. У міру весняного прогрівання води молюски починають рости, процес зростання найінтенсивніше йде влітку, восени поступово завмирає, а взимку повністю припиняється.
Великі глибини та пов’язане з цим зниження освітленості не є проблемою для молюсків. Те саме можна сказати й про температуру води — вони нормально почуваються в широкому діапазоні температур. Оптимальний водневий показник води для більшості молюсків лежить у діапазоні pH=7-8. Багато молюсків, наприклад, перловиці та котушки, при зниженні атмосферного тиску перебираються на глибші ділянки водойми. І, навпаки, при підвищенні атмосферного тиску перловиці перебираються на мілину, а котушки іноді навіть плавають на поверхні, причепившись до будь-якої водної рослини.
Молюски є джерелом білка та природними фільтрами для коропа
Усіх прісноводних молюсків можна розділити на черевоногих (ми звикли називати їх равликами) та двостулкових (ми називаємо їх мушлями). До найбільш поширених у водоймах середньої смуги і які становлять інтерес для коропа як харчові об’єкти черевоногих молюсків, можна віднести: ставковиків, котушок, фіз, лужанок і бітиній. Основні види двостулкових молюсків, що входять до харчового раціону коропа, представлені такими великими черепашками, як беззубка й перловиця, а також їхніми дрібнішими побратимами: дрейсеною, кулькою, горошинкою.
По відношенню до коропа молюски є потенційним джерелом легкозасвоюваного білка. Крім того, що молюски є важливим елементом харчових ланцюгів водоймища, вони ще й відіграють роль високоефективних природних фільтрів, чудово очищуючи воду.
Ставковик звичайний веде активний спосіб життя навіть узимку
Ставковик звичайний широко поширений у ставках, озерах, водосховищах, у місцях річок зі слабкою течією. Належить до найненажерливіших жителів прісних вод, поїдаючи не лише рослини та зоопланктон, що трапляються йому на шляху, але й рештки водних рослин і тварин, що гниють. В основному тримається серед чагарників вищих водних рослин, зіскоблюючи з нижнього боку їхнього листя рослинні й тваринні організми. Може також бути на дні. Невимогливий до температури та хімічного складу води. Життєвий цикл ставковика становить один рік. Найбільше їх у ставках спостерігається навесні та в першу половину літа. З середини літа кількість ставковиків скорочується. Взимку не впадає у сплячку, а продовжує активний спосіб життя, переміщаючись дном водойми. Ставковик (на відміну від більшості інших молюсків) здатний зберігати життєві функції в діапазоні
pH=5,8-9,0. Вченими зафіксовано факти виділення деякими видами ставковиків секрету, що є отруйним для всіх видів риб, включно з вугром.
Котушка рогова заривається в мул і впадає у сплячку на зиму
Котушка рогова мешкає в повільно текучих і стоячих водоймах. Часто зустрічається разом зі ставковиком. Основу раціону цих молюсків складають водорості та рослинні рештки, що розкладаються. За їхньої відсутності котушки починають споживати живі рослини. Котушки тримаються на неглибоких місцях, але іноді трапляються на глибині 2–5 метрів. Взимку не повзають, як ставковик, а зариваються в мул і впадають у сплячку. Життєвий цикл — три роки.
