Ловля плотви на гру — це активний пошук риби, що клює на рухому приманку
Я цілеспрямовано взимку практично не ловлю плотву, але часто переходжу на неї, коли не знаходжу активного ляща. Дуже часто ловлю її по першій кризі, коли лящ ще не прийшов до тями після льодоставу.
Суть лову на гру полягає в тому, щоб надавати мормишці певних рухів у товщі води та її грою провокувати рибу на клювання. Те, що взимку риба краще клює на рухливу приманку — це факт!
Багато рибалок успішно ловлять плотву, ставлячи поплавкові вудки з гачками на серії лунок. Але коли лід стає товщим, а кисневий режим погіршується, плотва припиняє активно переміщатися і годується вибірково. Якщо ми не знаємо локальних точок стоянки риби, доводиться брати в руки льодобур і бурити багато лунок.
Серії лунок допомагають знайти неактивну рибу та вивчити рельєф дна
Розбурена серія лунок сприяє успішному пошуку та лову неактивної риби на великій ділянці водойми з неоднорідним рельєфом дна. Такий пошук дуже ефективний у руслових ділянках водосховища. Навіть на великих «рівних столах» (затоплені луки), які насправді не завжди є абсолютно рівними, така тактика незамінна. Часто знаходячи донну аномалію (горбки, затоплені болота) з перепадом глибин від півметра до метра, я опинявся з чудовим уловом.
Серія складається як мінімум із п’яти і більше лунок, але я зазвичай роблю до дев’яти лунок. Щоб краще зрозуміти рельєф, їх краще розташовувати в одну лінію. Якщо виявили активну рибу, можна додати лунки в шаховому порядку, створюючи зигзаг. Всю рибу з лунки до кінця виловлювати не можна, оскільки залишок риби приваблює побратимів.
Перспективні ділянки Печенізького водосховища для лову плотви
Оскільки я взимку рибалю на Печенізькому водосховищі, йтиметься про нього. Рельєф дна тут схожий на більшість великих водосховищ, створених на рівнинних річках.
- Акваторія біля селища Старий Салтів: Це найпопулярніша «мекка» рибалок.
- Тут є затоплене русло Сіверського Дінця (рис. 1-А), заплавні озера (рис. 1-В), великі «столи» — затоплені луки з болотами (рис. 1-С).
- Місця скупчення: Основна маса рибалок розташовується праворуч від дамби, навпроти бази відпочинку імені Соїча (рис. 1-«2»). Також перспективна Малишівська затока (рис. 1-«3») з рівним дном (близько 3 м).
- Біля самої дамби: Справа, біля насосної (рис. 1-«4»), і зліва — за другим хвилерізом (рис. 1-«5») — тут неоднорідний рельєф та часті вдалі улови.
- Ділянка від Печенігів до Мартової:
- Глибини тут удвічі більші (стіл 6–7 м). Плотва зазвичай тримається біля прибережних звалів та мілин.
- Артемівська затока (рис. 3-А): По першій кризі тут часто клює плотва на прибережних звалах з 6 на 3–4 м.
- Інші точки: Ділянка від «Вітерця» до артемівської дамби та «тополя» (між дамбою та «катерами») .
Плотва на руслах: шукати на звалах та за обривистим краєм
Пошук плотви на русловій ділянці
- Руслові повороти: Найбільш перспективні місця (рис. 2). На зовнішній стороні виникає глибока вимоїна, на внутрішній — повільна течія та наноси ґрунту, де любить лящ.
- Глибина: Плотва почувається комфортно на глибинах від 2 до 5 м. Аномально, але іноді вона займає максимальні глибини русла (близько 6 м). Коли приходить лящ, він витісняє плотву, і вона тримається на звалах у русло та за ними.
- Серії лунок на руслах: Я роблю не менше трьох серій лунок: одну на пологому звалі, другу за обривистим звалом (відступивши 5 м), і третю на рівному столі за пологим звалом (рис. 2).
- На прямих ділянках («корито»): Не варто ставати на саме «корито», а краще зробити серії лунок за звалами по обидва боки.
У прикормці для плотви важливий рух і стовп муті
Прикормка
Плотва не вибаглива, її можна годувати звичайними панірувальними сухарями, але прикормка не повинна мати сильного аромату в холодній воді.
Поведінка плотви:
- Плотва любить харчуватися кормом, який рухається у воді, особливо вертикально, коли корм падає на дно.
- Плотву дуже приваблює стовп муті.
Створення механіки (руху): До основи з сухарів додається мелений соняшниковий жмих (макуха), який має позитивну плавучість і спливає, захоплюючи частинки прикормки. Ті відділяються від жмиху і знову опускаються, створюючи постійний рух.
Створення муті: Використовую мелені вівсяні пластівці або розварений у пюре горох (ним же можна зволожувати прикормку).
Склад прикормки (на велику кількість лунок):
- Панірувальні сухарі — 700 гр.
- Вівсяні пластівці (подрібнені) — 500 гр.
- Мелені насіння соняшника або жмих — 200–500 гр.
- Пюре з колотого гороху — 300 гр. (за бажанням).
- Висівки — пара склянок (добре «парують» у воді).
- На льоду додати кормовий мотиль — 200–250 гр. (варто експериментувати, оскільки мотиль приваблює окуня).
Зволоження: Прикормка має бути такої консистенції, щоб ліпилася в кульку, але при несильному стисканні розпадалася. Я прикормлюю лунку однією годівницею та кидаю одну кулю зверху. На глибині понад 5 м одну годівницю відкриваю біля дна, а другу — на висоті 1,5–2 м від дна.
Плотва найкраще клює на природний рух приманки при опусканні
Техніка лову на гру: Плотва дуже любить рухому приманку, особливо коли та опускається вниз. Чим природніше поводиться мормишка, тим більша спокуса у плотви.
- Коли робиш проводку знизу вгору, клює підлящик, плотва дуже рідко.
- Коли робиш проводку, опускаючи мормишку, відбуваються клювання плотви.
Оснащення: маленька мормишка, тонка жилка та перевантажений кивок
Оснастка
Мормишки: Використовуйте маленькі вольфрамові мормишки (форма краплі). Вага 0,20–0,35 гр. Колір: «золото», «срібло», «темний метал» .
Жилка: Для ефективної гри потрібна тонка жилка 0,10–0,09 мм. Тонка жилка менше треться об воду і точніше передає гру мормишці. Для лову неактивної плотви можна використовувати сповільнений спуск, досягнутий прив’язуванням найлегшої мормишки до відносно товстої жилки.
Паузи: При проводці вниз треба робити паузи — це імітує природний рух мотиля.
Кивок: Має бути чутливим. Я використовую лавсанові кивки. Для лову плотви достатньо довжини 5 см, оскільки на вітрі довгі кивки неефективні. Я трохи перевантажую кивок (приблизно на 0,05–0,1 гр) відносно заявленого тесту, оскільки перевантажений кивок добре працює саме при проводці на опускання.
Поведінка та проводка
Поведінка плотви непередбачувана, вона може змінювати глибину і місце клювання протягом дня. Тому серії лунок на ділянках з різним рельєфом дуже допомагають.
Я раджу робити довгу проводку: від поверхні льоду (або рівня очей) і до дна, і таку ж проводку на опускання. Риба (плотва та підлящик) часто піднімається і клює в півводи.
Випадок: У лютому, при глибині 7 м, я ловив плотву на горизонті 2–4 м від дна, піднявши удильник вище голови. Це сталося тому, що зграя, мігруючи над мілководною косою поруч, піднялася у середні шари води, і я виявився у потрібний час у потрібному місці. Як казав Юрій Марченко: «Рибалка, він на те й рибалка, щоб перетворювати випадок на закономірність».
Додаткові перспективні зони на Печенізькому водосховищі
Ділянка від Печенігів до Мартової (рис. 3) також цікава. Хоча глибини тут більші (стіл 6–7 м), плотва тримається біля прибережних звалів та мілин. Перспективні місця:
- Від «Вітерця» (рис. 3-Б) до артемівської дамби.
- Між артемівською дамбою та «катерами» (рис. 3-Г), так звані «тополі» (рис. 3-В).
- Мілководна коса в районі «Бурлуцької розвилки» (рис. 3-Д) у бік «просіки» (рис. 3-Е).
Якщо плотва щільно стала під лункою, клювання може досягати такої інтенсивності, що вона ловиться навіть на голий гачок. Проте норм вилову треба обов’язково дотримуватися.


No comment