Котушка для лову сплавом повинна бути легкою і якісно працювати з тонкими жилками
Тепер, гадаю, настав слушний час поговорити про котушку. Зрозуміло, безінерційну, адже під мультиплікатор розглянуте нами вище вудилище не підходить. Вимоги до неї при лові сплавом, можливо, не такі серйозні, як при лові на воблери класу «міноу» з використанням ривкової проводки, але все ж таки вони існують.
Насамперед, така котушка повинна добре працювати з тонкими жилками, у тому числі й плетеними, без будь-яких нарікань на укладання. Часто про можливість роботи котушки зі шнурами свідчить напилення з нітриду титану, нанесене на краї бортика її шпулі. Таке покриття, по-перше, знижує тертя жилки, внаслідок чого виходить більш дальній закид, а, по-друге, захищає бортик шпулі від невеликих механічних впливів. Також нітридом титану покривають і ролик жилкоукладача. Роблять це для того, щоб плетена жилка не порушила цілісності його поверхні, так би мовити, не «пропилила» його. Щоправда, таке може статися лише в тому випадку, якщо ролик тривалий час перебував у заклиненому стані, але про це ми поговоримо трохи нижче.
Також дуже бажано, щоб під роликом жилкоукладача знаходився підшипник, а не металева чи пластикова втулка, так він краще крутитиметься, що, своєю чергою, призведе до меншого перекручування (читай — заплутування) жилки. Другим атрибутом, яким повинна мати котушка для лову сплавом, є її відносно невелика вага, адже снасть у нас все ж таки легка, навіть надлегка, так що занадто сильно перевантажувати її не має абсолютно ніякого сенсу. Звичайно, у більшості випадків «безінерціонки» мають більшу вагу, ніж низькопрофільні мультиплікатори, але і серед них досить часто зустрічаються «підйомні» моделі, що не порушують балансування ультралайтових та лайтових спінінгів.
Котушка не повинна важити більше 260 грамів і має бути бюджетною
Що ж до конкретних значень, то, думаю, котушка для нашої снасті не повинна важити більше 260 гр, інакше за цілий день лову можна трохи й втомитися. Ну і, звичайно ж, котушка для лову сплавом, втім, як і вудилище, має бути досить бюджетною, і ось чому. Справа в тому, що при лові з берега, якщо в процесі збору снасті ви впустите котушку, то її одразу ж можна підняти та продовжити розпочате. Якщо ж з необережності або внаслідок інших причин ви ненароком впустите котушку за борт човна, то в 99% випадків із нею доведеться попрощатися, і така втрата не повинна стати серйозним ударом по вашому сімейному бюджету. Якщо ж ви фанат виключно «топових» снастей, і «гучний» напис на корпусі значно підвищує вашу впевненість у результаті риболовлі, третім правилом можна й знехтувати, але перше і друге повинні виконуватись беззастережно.
Ryobi Ecusima 1000Vi або 2000Vi чудово підходить для цих цілей
Практично всім переліченим вище вимогам відповідає котушка Ecusima, що випускається компанією Ryobi. Для наших цілей підійдуть моделі 1000Vi та 2000Vi, які відрізняються одна від одної лише шпулями. Особисто мені ця котушка трохи більше подобається у 2000 розмірі, тому що за рахунок трохи ширшої шпулі за один оберт рукоятки вона вимотує трохи більше жилки, що дозволяє крутити її не так швидко. Виробник забезпечив «Екусіму» 4 шариковими та 1 роликовим підшипником, передавальним числом 5,0:1, а також досить зручною складаною ручкою з кнопкою, розташованою на її нижній поверхні.
Особисто для мене така конструкція гранично зручна, адже щоб привести котушку в робочий стан, достатньо лише трохи подати її вперед, а не довго і нудно крутити фіксуючий болт із протилежного боку. Вага котушки становить 262 гр, що в нашому випадку є практично верхньою допустимою межею, але за її вартість навряд чи вдасться знайти щось таке ж якісне, але легше.
Котушка має важливі деталі для роботи зі шнуром та зручного використання
Незважаючи на відсутність у конструкції так званого «нескінченного гвинта», котушка дуже непогано справляється з укладанням тонких плетених жилок, а початкову спрямованість для роботи з ними підтверджує напилення з нітриду титану, яке покриває не лише край бортика шпулі та ролик жилкоукладача, а й його дужку, що забезпечує максимальне ковзання у всіх вузлах. Також привертає увагу краплеподібний перехідник між дужкою та посадковим гніздом ролика. По правді кажучи, при виборі будь-якої безінерційної котушки я насамперед звертаю увагу саме на наявність цієї деталі, і якщо вона присутня, переходжу вже до вивчення технічних характеристик.
Ролик жилкоукладача на «Екусімі» посаджений на підшипник, що забезпечує його максимально легке обертання. Фрикційне гальмо працює дуже м’яко і має досить широкий діапазон регулювання, навіть мінімальний поворот регулюючої гайки супроводжується невеликим клацанням. При змаху вудилищем, навіть вельми різкому, дужка жилкоукладача не самоскидається, що повністю позбавить вас проблеми, що зветься «відстрілом» приманок. Шпуля на цій котушці перфорована, що трохи полегшує її вагу. У комплекті є запасна, графітова, призначена для лову виключно з монофільною жилкою.
Шпулі Ryobi Ecusima та Zauber є взаємозамінними
Якщо ж ви захочете придбати додаткову алюмінієву шпулю, але не знайдете її саме для цієї моделі, не варто засмучуватися. Справа в тому, що у цієї котушки шпулі повністю сумісні з іншою котушкою від компанії Ryobi, а саме Zauber. Отже, якщо ви прикупили «Екусіму» в тисячному розмірі й хочете взяти до неї додаткову двохтисячну шпулю, сміливо можете брати її від «Заубера».
Кноб на рукоятці зроблений із досить м’якої гуми і вельми зручно лежить у руці. Корпус у даної котушки зроблений із графіту, що, з одного боку, є не зовсім позитивним моментом, оскільки він менш довговічний, ніж корпус із металевого сплаву, хоча, з іншого боку, якби «Екусима» мала металеву «броню», вага її, напевно, була б набагато більшою. З «нутрощами» тут усе гаразд, вони металеві та прослужать вам вірою та правдою багато років. Перемикач стопора зворотного ходу розташований на задній поверхні котушки та досить зручний, принаймні, порівняно з перемикачами, розташованими «під черевом».
Недоліки котушки легко усуваються, а надійність залишається високою
За багато років експлуатації у цієї котушки через мою недогляд кілька разів заклинював ролик жилкоукладача (під нього потрапляв бруд), інших якихось неполадок виявлено не було. На мою думку, це одна з найкращих котушок як «дачний» варіант, а також для лову в умовах, коли тривалий час немає можливості провести ТО, і потрібна котушка, що має мінімальну примхливість і максимальну надійність.
Скидання петель можна усунути регулюванням профілю намотування
Трапляється, що нова, щойно куплена котушка без будь-яких об’єктивних причин з перших же закидів починає скидати петлі. Рибалка лає останніми словами і виробника, що випустив котушку з браком, і продавця, що «впарив» йому не зрозуміло що, а тим часом причина може бути в банальному неправильному налаштуванні намотування. Найчастіше котушка починає скидати петлі у тому випадку, коли рівень намотування жилки доходить практично до країв бортика шпулі або навіть знаходиться з ними на одному рівні. Достатньо змотати зі шпулі певну кількість шнура, і петлі одразу ж зникають. Здавалося б, вирішення проблеми досить просте, якби не одне «але».
Справа в тому, що чим далі рівень намотування знаходиться від країв бортика шпулі, тим меншу дальність закиду, особливо легких приманок, ми отримуємо. Компромісним варіантом у позитивному трактуванні цього значення в даному випадку може бути регулювання профілю намотування котушки у вигляді «зворотного» конуса. Так-так, ця характеристика не задається виробником при виготовленні котушки як якась постійна величина і може бути змінена за допомогою шайб, розташованих на штоку котушки під її шпулею. Якщо додати до цих шайб одну або кілька, то ми отримаємо профіль намотування у вигляді «прямого» конуса з мінімальним рівнем біля бортика шпулі та максимальним рівнем біля її основи. Такий профіль, як показує практика, є найменш далекобійним і найбільш «петлеутворюючим».
Якщо ж, навпаки, прибрати кілька шайб або поставити замість них тонші, то ми отримаємо намотування у вигляді «зворотного» конуса, з максимальним рівнем біля бортика шпулі та мінімальним біля її основи. Така намотування не петлитиме навіть при «агресивній» ривковій проводці, при цьому шнур буде розташований практично на рівні краю бортика шпулі та сприятиме максимально дальнім закидам. На представленій фотографії для наочності я спеціально зробив надто виражений конус, і на практиці він має бути дещо меншим, але ідею, гадаю, ви зрозуміли. Якщо ж під шпулею котушки розташована лише одна пластикова шайба, то найкращим варіантом у такому разі буде поставити замість неї таку ж шайбу, але то
No comment