Похолодання та сильний вітер вимагали теплого одягу та захисту від вітру
Літо щойно пройшло свою середину, але цей тиждень (20–26 липня), здавалося, геть не відповідав календарю. Після найсильнішої спеки прийшло похолодання. І, хоча температура була практично в межах кліматичної норми, після спеки попереднього тижня за відчуттями на воді було не жарко, особливо вранці. Ускладнював риболовлю і сильний вітер, який, хоча й стих до кінця тижня, у першій її частині дуже сильно заважав риболовлі, особливо на великій воді. Нормально можна було рибалити на ставках та лісових озерах, на навітряних берегах та біля високих очеретяних стін, тобто у місцях, закритих від прямого вітру.
Отже, вдень на воді було спекотно, але якщо доводилося виходити на водосховище рано-вранці, наприклад о 3:30, то без легкої осінньої куртки рибалити було вкрай незатишно. Особливо яскраво цей факт виявлявся в ті дні, коли вранці на воді був серпанок, і як наслідок була підвищена вологість. Ті кілька моментів, коли вранці вітер стихав, а пориви не були дуже сильними, дозволили перевірити, що відбувається на водосховищах.
У очеретяних «вікнах» активно клювала краснопірка та карась
Насамперед, вітер «загнав» любителів поплавчанки в очерет. Особливо це було помітно на ділянках поблизу риболовних баз. Тут повсюдно зустрічаються місця, де очерет викошений, а дно почищене. Зазвичай це невелике «вікно» в очереті з глибиною 1,5–1,7 м, куди можна закинути 2 вудки. Основу улову в таких місцях становить краснопірка, яка клює навіть у тому випадку, коли приманка лежить на дні. Це свідчить про її велику активність. Якщо укладати гачок із приманкою на дно, то можливі клювання пристойного дніпровського карася. Серед дня траплялися клювання невеликого линя, хоча щодо розмірів тут кому як щастило. Карась також клює не дуже активно, але кілька штук за день спіймати можна. Прикормка обов’язкова, але рясно годувати не потрібно. На день йшла одна кілограмова пачка фірмової суміші, і цього було достатньо. Приманки стандартні, працює все: тісто, мастирка, опариш, червоний хробак…
Хижак у «вікнах» виловлювався живцем, після чого клювання мирної риби відновлювалося
Досить часто після прикормлювання в цих невеликих «вікнах» починав полювати хижак. Звичайно, це невеликий хижак, зазвичай окунь чи щука-трав’янка. У цьому випадку дрібниця відходила, але більша риба продовжувала клювати, хоча і помітно рідше. Щоб почати ловити нормально, потрібно було всього-на-всього підчепити на гачок вудки малька і опустити його в точці лову. Клювання слідувало миттєво. Після того, як хижак із віконця водоростей виловлювався, риболовля продовжувалася у колишньому темпі.
Для постійного клювання ляща необхідна привада на русловій точці
Щодо любителів донного лову, то у них все гаразд. Риба клювала, а на дніпровському березі завжди можна відшукати місце і для риболовлі зручне, і куди вітер не задуває. Тут в улові вся біла риба. При рясному та регулярному прикормлюванні в уловах була і крупна плотва, і лящ та густера. У виграші на такій риболовлі виявлялися ті рибалки, які використовували приваду, а не прикормку. Як приклад у цьому випадку можна навести наметові табори, що стоять на дніпровських островах, де люди живуть усе літо і, оскільки все це знаходиться безпосередньо на березі, все літо рибалять.
Для того, щоб розуміти, чому у них практично завжди в улові є лящ, потрібно знати як поводиться він у середині літа. Отже, у середині липня лящ — це практично осіла риба. Він вибирає ділянку русла чи яму, де й знаходиться в той час, коли не здійснює добової міграції. Добова міграція — це переміщення зграї на годівлю та назад до місця денного перебування. Зазвичай це невелика відстань, що не перевищує кількох сотень метрів. Рибалки, любителі фідерів та вудок зазвичай ловлять ляща «по проходу». А значить, клювання відбуваються, поки зграя рухається на годівлю або рухається і годується одночасно. Саме тому клювання має чітко виражений часовий проміжок. Наприклад, у деяких місцях лящ клює з ранку до 11, в інших з 14 до 17 годин. Після цього клювання припиняється. Так ось, якщо застосовувати приваду, ляща можна зупинити в одному місці, і він взагалі не йтиме з точки, де постійно знаходиться корм. Якщо все зробити правильно, клювання відбуватимуться постійно 24 години на добу.
Роблячи таку приваду, треба розуміти, що мало кинути у воду прикормку і зібрати рибу, потрібно, щоб корм у певній кількості був на дні постійно. Для того, щоб все це реалізувати, зазвичай застосовуються горох, квасоля або пшениця. Зерна у потрібній кількості зварити, швидше за все, не вийде. Тому, наприклад, горох, замочують у воді на 2–3 дні. Після цього розмочені зерна перемішують із глиною. На виході мають вийти кілька прикормових куль розміром із великий кавун.
Для того, щоб швидше зібрати або зупинити рибу, вперше можна до гороху, в глину, додати кілограм хорошої лящевої прикормки. Потім цього робити вже не потрібно. Після першого закормлювання лящ зупиниться ненадовго. Потім, щодня, час, коли він клюватиме, збільшуватиметься. Через 3–4 дні він зупиниться остаточно. Приваду слід кидати кожні 12 годин у кількості 5–6 куль глини завбільшки з великий кавун. Робити це потрібно на відстані комфортного закиду від берега.
Окунь, щука та судак клювали на вертушки біля заростей рдесту
Минулого тижня вкрай цікавою була спінінгова риболовля на водосховищах. Основна кількість хижака була сконцентрована поблизу заростей рдесту, на перепадах глибини з 2 на 5–7 метрів. Безпосередньо біля трави непогано клював окунь, щука, а в ранкові години й судак. Щука звичайно трав’янка, вагою близько кілограма, і судак, в основному, протягом дня дрібний, а от у ранкові сутінки були клювання і пристойної, залікової риби. Особливо порадував крупний окунь. Його основна глибина цього тижня була 2–3 метри. Працював джиг, мікроджиг, але поза конкуренцією, що буває нечасто, була обертова блешня. Проводку треба було здійснювати в безпосередній близькості від водоростей з виходом на велику глибину. Проводка повільна, рівномірна. За ранкову риболовлю у подібних місцях можна було суттєво перевиконати добову норму вилову і при цьому взяти пару-трійку екземплярів під кілограм вагою. Мікроджиг у цьому ж місці давав помітно меншого за розміром окуня, хоча кількість клювань була приблизно однаковою. Воблер практично не працював чи працював набагато гірше, ніж вертушка та мікроджиг.
Успіхів вам! До зустрічі на воді!
No comment