ЧЕРВОНИЙ МУХОМОР - УЛЬТРАКЛАСНА ТЕМА
Віктор ХОЛОША

•••
Спінінгова риболовля в наш час стає все популярнішою, багато рибалок, які раніше ловили поплавцевою вудкою або донкою, поповнюють ряди спінінгістів. Так сталося і зі мною, і ось вже більше десяти років саме спінінг є моїм фаворитом серед інших способів лову. Але буває й так, що традиційні хижаки для наших місць - щука і окунь, абсолютно не реагують на пропоновані приманки, таке часто трапляється, особливо в літню спеку. Думаю, у багатьох з вас були такі ситуації; можна, звичайно, піти додому, а можна переключитися на не менш цікаву ловлю, про яку я зараз розповім.
•••

Фото 0
Хочу поділитися своїм скромним досвідом лову на нову ультралайтову (і не тільки) приманку. Сам я познайомився з нею взимку, коли натрапив на відео, де якийсь спінінгіст ловив краснопірку небаченим мною раніше способом. Це був якраз той випадок, коли цінність представляє не тільки приманка, але й сама ідея. Пізніше, завдяки Інтернету, я знайшов автора - ним виявився київський спінінгіст Віктор Омельченко, який назвав цей метод лову спінінга «попла-поппером». Він же розробив дизайн приманки «попла-поппер». Не важко здогадатися, що я тут же купив попла-поппера і собі. Вірніше, замовив весь представлений на той момент модельний ряд цих принад, благо, ціна була дуже демократична.

А раз так, то куди приємніше взяти в руки фабричний виріб. Якщо ще врахувати, що це приманки безпосередньо від творця (як воблери, які вирізав особисто Лаурі Рапала), то мати їх у себе в коробці, все одно що доторкнутися до легенди. Ну, як мінімум, до історії. Підкуповує також і те, що всі ПП (попла-поппери) йдуть вже повністю оснащеними, з готовою насадкою на гачку. Останнє дуже важливо для рибалок-сибаритів. 

Я теж зробив кілька штук (фото 1), вони згодилися: подарував їх стражденним, які сказали, що, мовляв, купувати не будемо - самі зробимо, але в силу власної ліні, ходили потім і жебрали, побачивши, як я ловлю на попла-поппер. Спочатку приманка була розроблена для цілеспрямованого лову краснопірки, тому саме ця рибка ловиться на ПП найкраще. Але, виявилося, що багато напівхижаків, хижаків, а то й зовсім мирної риби не проти поласувати повільно тонучою імітацією личинки, чи якоїсь іншої комашки.

Фото 1

ЩО ТАКЕ ПОПЛА-ПОППЕР?

Думаю, пора розповісти про саму приманку і, насамперед, про її устрій. Так от, головною конструктивною особливістю попла-поппера є відсутність на ньому гачків, натомість є короткий поводок, до якого прив'язаний невеликий гачок, що їх зазвичай використовують поплавочники. На цей гачок і ловиться риба, яка хапає насаджену силіконову імітацію харчового об'єкта. Щоб насадка не сповзала, на цівку гачка намотана нитка.

Фото 2

Існує дві моделі мухо-попперів: МПП (малий попла-поппер) довжиною 23 мм і вагою 1,8 гр. і БПП (великий попла-поппер) - 30 мм і 3,7 гр., відповідно. МПП випускається в трьох кольорах: «жовтий мухомор», «білий мухомор» і «червоний мухомор»; а БПП тільки в двох - жовтий і червоний «мухомори». Оскільки риба бачить всі предмети, що знаходяться на поверхні води однаково: на тлі світлого неба вони сприймаються як чорні силуети, то рибалці залишається лише вибрати приманку того забарвлення, яку йому буде краще видно самому.

Кілька слів про балістику. При перших же закидах виявилося, що закручувань повідця за основну волосінь не відбувається. Відповідно, не потрібно притримувати або зупиняти схід волосіні перед приводненням приманки. Принаймі, з МПП, який при використанні адекватною снастю відлітає на пристойну відстань, навіть проти вітру. Точність закидання теж на висоті. І ще один момент, що стосується складу приманки. Через те, що повідець весь час знаходиться при ній, може виникнути питання: як зберігати ПП? Намотайте повідець на шматочок поролону і покладіть у коробку так, щоб приманка і насадка не торкалися одне одного (фото 3).

Фото 3

ЯК ЛОВИТИ?

Базова проводка попла-поппера така: після закидання слід витримати паузу, протягом якої гачок з приманкою повинен повільно зануритися на довжину повідця. Потім робимо один-два легких кистьових ривка, в результаті яких поппер видає звук, що привертає увагу активних особин краснопірки, а приманка знову піднімається до поверхні. Потім знову пауза, і так далі...

При цьому необхідно візуально спостерігати за приманкою, адже клювання може відбутися в будь-який момент. Такий спосіб лову називається попла-попперінг. Цілком прийнятна звичайна попперна проводка в швидкому темпі з короткими паузами. Часто саме така агресивна проводка дозволяє залучити й зібрати в зграю рибу з великої відстані. Також при цій проводці регулярно ловиться окунь, і навіть щука. Якщо риба активна, то можна зменшити довжину повідка або взагалі відмовитися від нього, поставивши трійник або одинарний гачок з одягненим на нього бісером. Само собою, можна замінити приманку на яку-небудь іншу, наприклад, прив’язати до повідця нахлистову мушку - тут ми маємо необмежені можливості для експерименту.

Треба також мати на увазі, що силіконові приманки бувають як тонучі, так і плаваючі. В останньому випадку, а також при лові у рідкій рясці, може знадобитися тягарець. Наприклад, можна замість нитки намотати на цівку гачка мідний дріт. Замість силіконової приманки можна використовувати і природні насадки, але при лові таких активних риб, як краснопірка і головень, вони не дають переваги, а тільки завдають незручності... Щодо лову карася і подібних йому «мрійливих» риб, то тут не все так просто, про що буде сказано нижче.

В ідеї попла-попперінга немає нічого складного, а мені взагалі було особливо легко її сприйняти. Цьому сприяла моя давня практика лову на «пробочку». Вудилище у мене було поплавцеве, довге, на кінці волосіні гачок з наживленим опаришем. На волосінь одягнений відрізок винної пробки, віддалений від гачка на 30 см. Тягарця немає. Я закидав цю оснастку у воду і течія несла її над травою, де ховалися верткі голавлики. Пробка пливе поверху, а гачок з опаришем повільно тоне. Коли головень хапає його, пробка смикається, і я підсікаю.

Якщо клювання не було, гачок з насадкою піднімаю до поверхні води за допомогою невеликої підтяжки, а на течії простою затримкою. Ловилися голавлики вагою 200-250 гр. Але проблема в тому, що риба ця обережна, і після улову однієї, зграйка відходить подалі. І ще таке оснащення далеко закинути я не міг, адже в той час не було ще ніяких ультралайтів. Але найголовніше - опариш. Адже звичайну за розміром личинку відразу хапала всюдисуща верховодка або ще якась дрібниця. А щоб клюнув головень, або хоча б краснопірка, потрібен був великий опариш, якого дуже важко дістати. Один старий рибалка, щоб виростити такого опариша на дохлій риби, відганяв від неї всіх мух, крім синьої... Уявляєте?

Інша справа зараз! Адже можна купити силіконову імітацію не тільки дрібного, але і великого опариша. Можна використовувати тіло твістера без хвостика. Я вже не кажу про те, що закинути ПП сучасною ультралайтовою снастю можна далеко і точно, а «червоний мухомор», на відміну від пробки, добре помітний на водній поверхні. Саме тому, побачивши на екрані, як ловлять на попла-поппер, і згадавши всі свої муки з пробкою, я дуже зрадів - адже тепер ця призабута, але цікава і динамічна ловля повернулася в новій, кращій якості.

Крім Сабанеєвського лову на «пробочку», згадується також випадок з моєї спінінгової практики, що трапився відносно недавно. Помітивши якось амура, який активно поїдав зелень, я зняв з поппера (Jaxon Popper, 7 см) трійники і, прив'язавши до його задньої петельки повідець з гачком, на який насадив траву, зловив заліковий примірник цієї хитрої риби. Зловив, і забув. Не зробив з цього жодних висновків. Тому перша думка одразу після знайомства з попла-поппером, була така: чому не я винайшов цю приманку?.. Я вважаю, що винахід попла-поппера вивело ультралайтовий напрямок спінінгу на якісно новий рівень, наблизивши його, у відомому сенсі, до нахлисту і поплавцевого лову. Адже завдяки цій приманці розширилися можливості застосування спінінгістами нахлистових мушок, а сам попла-поппер здатний, подібно до поплавця, фіксувати найделікатніші клювання, що важливо при лові таких флегматичних риб, як, скажімо, карась.

МІСЦЯ ЛОВУ

У водоймі, де є краснопірка, часто можна бачити як вона бешкетує у верхньому шарі води. Закиньте туди попла-поппер, і клювання не змусить себе довго чекати. Але найбільші особини цієї красивої риби тримаються в складних місцях: заростях трави, ряски, латаття. Причому, закидати потрібно в самі нетрі рослинності або в густий коряжник. Саме для цього створювався попла-поппер, і тут він проявить свої сильні сторони. А коли раптом і станеться зачеп, то якщо ваша основна волосінь міцніша повідця, ви втратите лише гачок з насадкою, зберігши приманку.

МІЙ ДОСВІД

Коли нарешті прийшло літо, я пішов на місцевий пляж випробовувати нові приманки. До речі, слід сказати, що на цій водоймі на жодні лайтові приманки нічого не ловилося. Ну, може на мікроджиг, та й то далеко не завжди. Мій комплект складається з бюджетного вудлища Shimano Catana довжиною 2,7 м із заявленим тестом 2-10 гр. і котушки Ryobi Excia 2000 (на момент написання цієї статті я вже замовив в інтернет-магазині котушку Shimano Catana 2500, яка підходить до мого вудлища ще й за кольором). До речі, вудилище з такими параметрами ідеально підходить для лову на попла-поппер, незважаючи на те, що малий попла-поппер важить 1,8 гр., а нижня межа заявленого тесту вудилища складає 2 гр. Справа в тому, що потрібен деякий запас потужності для виведення риби в густій траві. ПП виявилися напрочуд уловистими - прямо з пляжу я зловив більше десятка дрібних, але дуже азартних краснопірок.

Дівчина на ім'я Майшела (фото 4), яку я називаю Мішеллою, раніше ставилася до спінінгової риболовлі вельми скептично, вважаючи за краще поплавцеву ловлю карася, побачивши фото і почувши мою натхненну розповідь, теж захотіла половити рибу на ПП. Наступного дня ми відправилися з нею на іншу водойму, настільки ж «рибну», як і пляж Біла гора. Ловили знову з берега, але клювання там було ще кращим. Така, скажу я вам, заразлива річ цей попла-попперінг! Мало того, що всі мої знайомі рибалки захопилися цим заняттям, так ще й сам я деякий час ловив тільки на ПП. За цей час щуки розплодилися і знахабніли, і коли попла-попперні пристрасті трохи вщухли, я зміг без особливих зусиль їх ловити.

Фото 4

Далі ще цікавіше. Я знав, що крім краснопірок, на ПП можна також ловити і карасів, але вважав, що це вже вищий пілотаж попла-попперінгу, і до цього треба йти роками. Але одного разу, в червні, ми з Мішеллою, якій так сподобалося ловити на ПП, що вона не пропускала жодної такої можливості, вирушили на невелике озеро. Літо 2014 видалося дощовим. Озеро, що знаходиться в заплаві маленької річки, яка і сама зазвичай пересихає, розпадаючись на безліч невеликих озерець, настільки переповнилося водою, що з'єдналося з річкою! Про саму річку і говорити нічого, вода в ній вирувала крутіше, ніж під час весняного паводку. Таким чином, нашою метою було не стільки саме озеро, скільки його розливи, що заполонили луки, де зазвичай пасуться корови.

Блукаючи по цих розливах, я ловив дуже багато дрібної краснопірки, що вийшла туди жирувати, але ніяка інша риба мені не траплялася. Мішелла бродити не хотіла, тому, осідлавши «болотного луня» (так я називаю човен Intex Sea Hawk), вона борознила озеро. Як Мішелла мені потім розповіла, сталося ось що. Запримітив китичку водоростей майже на самій середині озера, вона закинула туди МПП «білий мухомор» в стандартній комплектації. Через кілька секунд після приводнення попла-поппер почав з'їжджати кудись убік. Вона зробила підсічку. Уявляю, як гнулося її легке мікроджіговое вудилище з тестом 1- 8 гр. при виведенні такого екземпляра (фото 5)!

Фото 5

Після цього випадку я вирішив повторити подвиг Майшели і поїхав на ставок, в якому водиться багато карася. Перед поїздкою я перелопатив чимало інформації в інтернеті, в результаті чого замість стандартної насадки поставив штучного опариша від Berkley (фото 6). Але зловити карася виявилося непросто. Що я тільки не робив, мало не насильно намагався запхати приманку в рот карасям, які байдуже пропливали повз мене. Незважаючи на всі старання, результат виявився більш ніж скромним (фото 7). Але все ж я зловив його! Нехай і маленького, але карася.

Фото 6

Фото 7

Потім стався випадок, який не знаю навіть як і розцінювати: тріумф це чи поразка? Але, в будь-якому випадку, було цікаво. Якось у серпні я запропонував двом молодим рибалкам-поплавочникам влаштувати змагання - хто більше зловить карасів: «Але тільки ви будете ловити на вудки, а я спінінгом». Пропозиція була прийнята, і ми пішли на озеро, в якому водилося багато дрібного карася. Забравшись на дерев'яний поміст, зроблений місцевими мисливцями за карасем, хлопці взялися ловити на тісто. В одного з них одразу почало непогано клювати і він «пішов у відрив», періодично витягаючи 50-грамових карасиків.

У іншого «спортсмена» справа щось не заладилася. Він все ніяк не міг втекти від нуля. У мене теж не ладилося. Карась ніяк не хотів брати імітацію опариша від Berkley. І хоча я вимучив все ж двох карасиків, обігнавши нефартового учасника, але для перемоги цього було недостатньо. Тоді я знехтував принципами класичного спінінга і, знявши з гачка імітацію, поставив замість неї маленьку кульку тіста. Не знаю, як би на це відреагували звичайні рибалки, напевно дискваліфікували б мене як спінінгіста і зарахували поразку. Але мої суперники були хлопці прості, сільські, вони навіть не звернули уваги на мої маніпуляції. А я, тим часом, почав витягати карасів одного за іншим...

Коли підрахували, то виявилося, що я зайняв друге місце, піймавши близько тридцяти хвостів. При цьому наш призер (він зловив близько сорока штук) зауважив, що якби змагання тривало ще з півгодини, то я міг би вийти в лідери, оскільки мій темп лову був явно вищим. Наш аутсайдер все-таки зміг розмочити рахунок, піймавши аж вісім карасів. Я точно програв би цей турнір, якби залишився вірним принципам класичного спінінга.

Потім були поїздки на Ворсклу. Там мені вдалося половити голавликів на ПП - так само, як колись на «пробочку». Правда, були вони трохи дрібнішими, ніж у ті давні часи, але це не тому що ПП гірший за «пробочку» або штучний опариш гірший за живого. Просто я ловив тих голавликів, які знаходилися в даний момент в даному місці. Були б там більші, ловив би їх. Що ж стосується справжніх залікових голавлів, то для їх лову існують інші приманки, про які всі знають: воблери і блешні.

Для великого головня навіть великий опариш - занадто дрібна здобич, тому він атакує саму приманку - попла-поппера, але оскільки на ній немає гачків, тож не засікається. Зважаючи на те, що такі атаки трапляються не так часто, оснащувати ПП, приміром, трійником, в розрахунку на головня - справа невдячна. Тому я поставив додатковий одинарний гачок (фото 8). Прохідність по траві, що є властивою попла-попперу, анітрохи не знизилася, але і головень, що бив по ньому вже після модернізації, на жаль, не засікся. Але раз такий гачок роботі ПП не заважає, знімати його поки не буду. Як кажуть, з чим чорт не жартує?...

Фото 8

Потім настав вересень і краснопірка, навіть дрібна, стала погано ловитися на стандартні штучні насадки, але на великого «опариша» клювання тривало. В цілому ж, особини траплялися трохи крупнішими, ніж в літній період. Відгодована рибка клювала обережніше, ледве тягнучи попла-поппер поверхнею води, але після підсічки витворяла таке, наче клюнуло щось велике і товсте.

ВИСНОВКИ

1) За минулий сезон нам з Мішеллою вдалося половити на попла-поппер не тільки краснопірок, хоча саме для їх лову створювалася ця приманка. Карась, головень, окунь, щука, верховодка, бистрянка, густера: ось список риб, які не змогли встояти перед спокусою покуштувати повільно потопаючого силіконового черв'ячка. І хоча трофейні екземпляри особисто мені не траплялися, думаю, все ще попереду. Все-таки це мій перший попла-попперний сезон.

2) Ловля попла-поппером дуже захоплююча. Вона безпрограшна! На цю приманку в літній період клює скрізь, на будь-якому ставку, болоті, невеликому озері - з УЛ-спінінгом в руках не занудьгуєш.

3) Завдяки своїй ефективності, попла-поппер залучає до лав УЛ-спінінгістів все більше нових кадрів. Причому, часто це жінки та підлітки (фото 9).

Фото 9

Залишається лише побажати всім рибалкам цікавих і успішних виїздів в наступаючому сезоні. Ні хвоста, ні луски!

Цю та інші статті читайте в газеті "Рибалочка" №11 (11) від 26 березня 

Електронна версія газети "Рибалочка" №11 на офіційному сайті